zabika.ru 1 2 3 4





З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про обов'язкове страхування цивільно-правової

відповідальності власників наземних

транспортних засобів
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2005, N 1, ст.1 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законом

N 2902-IV ( 2902-15 ) від 22.09.2005 )


Цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування

цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних

засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової

відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування

шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при

експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення основних термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
1.1. страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни,

що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування

цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю,

здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного

транспортного засобу;
1.2. страховики - страхові організації, що мають право на

здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової

відповідальності власників наземних транспортних засобів

відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України

"Про страхування" ( 85/96-ВР );
1.3. потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю,

здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову

відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу;

1.4. особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в


договорі обов'язкового страхування цивільно-правової

відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких

застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов

договору обов'язкового страхування цивільно-правової

відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений

транспортний засіб;
1.5. наземні транспортні засоби (далі - транспортні засоби) -

це пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а

також встановленого на ньому спеціального обладнання чи

механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку в

органах Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх

справ України (далі - Державтоінспекція МВС України) та/або

допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію

України для тимчасового користування, зареєстровані в інших

країнах;
1.6. власники транспортних засобів - юридичні та фізичні

особи, які відповідно до законів України є власниками або

законними володільцями (користувачами) наземних транспортних

засобів на підставі права власності, права господарського відання,

оперативного управління, на основі договору оренди, довіреності

або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних

підставах;
1.7. забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний

засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування

цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору

обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності,

будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою,

цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних

підставах;
1.8. страхова оцінка розміру шкоди - визначення розміру шкоди

з метою виплати страхового відшкодування;

1.9. бонус-малус - система підвищень або знижок до базової

ставки страхового тарифу, за допомогою якої страховик коригує

страхову премію залежно від того, чи були страхові випадки по

відношенню до об'єкта страхування у певному проміжку часу;
1.10. Уповноважений орган - спеціальний уповноважений орган

виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг;
1.11. страховий сертифікат "Зелена картка" - страховий

сертифікат єдиної форми, що застосовується в країнах - членах

міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка",

які зазначені і не викреслені у такому сертифікаті.
Стаття 2. Законодавство про обов'язкове страхування

цивільно-правової відповідальності власників

наземних транспортних засобів
2.1. Відносини у сфері обов'язкового страхування

цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних

засобів регулюються Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Цивільним

кодексом України ( 435-15 ), Законом України "Про страхування"

( 85/96-ВР ), цим та іншими законами України і

нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
2.2. Якщо міжнародним договором України, згода на

обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені

інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, то на території

України застосовуються правила міжнародного договору.
Стаття 3. Мета здійснення обов'язкового страхування

цивільно-правової відповідальності
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності

здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної

життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок

дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів

страхувальників.
Стаття 4. Суб'єкти обов'язкового страхування

цивільно-правової відповідальності
Суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової

відповідальності є страхувальники, страховики, особи,

цивільно-правова відповідальність яких застрахована, Моторне

(транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) та потерпілі.
Стаття 5. Об'єкт обов'язкового страхування цивільно-правової

відповідальності та умови відшкодування шкоди
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової

відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать

законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою,

цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди,

заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок

експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Розділ II

УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРІВ ОБОВ'ЯЗКОВОГО

СТРАХУВАННЯ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
Стаття 6. Страховий випадок
Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода

третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася

за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої

настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність

якої застрахована за договором.
Стаття 7. Визначення розміру страхових платежів
7.1. Розміри індивідуальних страхових платежів (внесків,

премій) встановлюються страховиками самостійно шляхом добутку

базового платежу та відповідних коригуючих коефіцієнтів.
7.2. Базовий платіж та коригуючі коефіцієнти розраховуються

МТСБУ актуарним методом на основі статистичних даних та рівня

збитковості даного виду страхування в цілому по галузі за останній

розрахунковий період, який становить не менш як один рік.
7.3. МТСБУ передає пропозицію щодо розміру базового платежу,

коригуючих коефіцієнтів та їх обґрунтування до Уповноваженого


органу. Коригуючі коефіцієнти та розмір базового страхового

платежу затверджуються Уповноваженим органом у термін, не більший

за 45 календарних днів з дня подання МТСБУ відповідної пропозиції

до Уповноваженого органу. Якщо протягом такого строку

Уповноважений орган не затверджує розмір базового страхового

платежу та коригуючих коефіцієнтів, то діють їх попередні розміри.
7.4. Розмір страхових платежів щодо "Зеленої картки" не є

предметом регулювання цього Закону.
Стаття 8. Бонус-малус
8.1. Для заохочення безаварійної експлуатації транспортних

засобів, при укладанні договорів обов'язкового страхування

цивільно-правової відповідальності більше ніж на півроку,

страховики мають право застосовувати коефіцієнт страхових тарифів

залежно від наявності чи відсутності страхових випадків з вини

осіб, відповідальність яких застрахована, в період дії попередніх

договорів обов'язкового страхування цивільно-правової

відповідальності (бонус-малус), який розраховується кожним із

страховиків з урахуванням положень пункту 7.1 статті 7 цього

Закону.
Клас на Коефіцієнт Клас по закінченню строку страхування

початок з урахуванням наявності страхових

строку випадків з вини страхувальника

страхування

0 1 2 3

страхових страхова страхові страхові

виплат виплата виплати виплати
М 2.45 0 М М М
0 2.3 1 М М М
1 1.55 2 М М М
2 1.4 3 1 М М
3 1 4 1 М М
4 0.95 5 2 М М
5 0.9 6 3 1 М
6 0.85 7 4 1 М
7 0.8 8 4 1 М
8 0.75 9 5 2 М
9 0.7 10 5 2 1
10 0.65 11 6 2 1
11 0.6 12 6 2 1
12 0.55 13 6 2 1
13 0.5 13 7 2 1
( Пункт 8.1 статті 8 в редакції Закону N 2902-IV ( 2902-15 ) від

22.09.2005 )
8.2. При укладанні договору обов'язкового страхування

цивільно-правової відповідальності страхувальнику присвоюється


клас залежно від частоти страхових випадків, які виникли з вини

особи, відповідальність якої застрахована.
8.3. При укладанні договору обов'язкового страхування

цивільно-правової відповідальності вперше страхувальнику

присвоюється клас 3.
8.4. Залежно від кількості страхових випадків, які виникли у

період дії попередніх договорів обов'язкового страхування

цивільно-правової відповідальності при укладанні з ним такого

договору на новий строк, застосовується підвищуючий коефіцієнт

страхового тарифу з присвоєнням більш низького класу до

найнижчого - М чи з урахуванням безаварійної експлуатації

транспортного засобу та при відсутності страхових випадків, які

виникли з вини страхувальника, - понижуючий коефіцієнт з

присвоєнням більш високого класу.
Стаття 9. Ліміт відповідальності страховика
9.1. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це

грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату

страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути

визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.
9.2. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду,

заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного

потерпілого.
У разі коли загальний розмір шкоди за одним страховим

випадком перевищує п'ятикратний ліміт відповідальності страховика,

відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується.
9.3. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду,

заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51000 гривень на

одного потерпілого.
Зазначені страхові відшкодування виплачуються по кожному

страховому випадку, що настав протягом періоду дії відповідного

договору обов'язкового страхування цивільно-правової


відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика, з

урахуванням умов, зазначених у пункті 19.1 статті 19 цього Закону.
9.4. До договорів обов'язкового страхування цивільно-правової

відповідальності та виплат страхового відшкодування за цими

договорами застосовуються норми щодо ліміту відповідальності

страховика, які діяли на дату укладення договору.
9.5. Розміри лімітів відповідальності страховика мають

переглядатися Уповноваженим органом відповідно до рівня інфляції

та індексу споживчих цін.
Стаття 10. Види договорів обов'язкового страхування

цивільно-правової відповідальності та територія

дії договорів
10.1. Відповідно до цього Закону укладаються такі види

договорів обов'язкового страхування цивільно-правової

відповідальності:
внутрішній договір обов'язкового страхування

цивільно-правової відповідальності (далі - внутрішній договір

страхування);
договір міжнародного обов'язкового страхування

цивільно-правової відповідальності (далі - договір міжнародного

страхування).
10.2. Внутрішні договори страхування діють виключно на

території України.
10.3. Договори міжнародного страхування діють на території

країн, зазначених у таких договорах. Договори міжнародного

страхування, які діють на території країн - членів міжнародної

системи автомобільного страхування "Зелена картка", посвідчуються

відповідним уніфікованим сертифікатом "Зелена картка", що

визнається і діє в цих країнах.
10.4. Під час в'їзду на територію України власник

транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні,

зобов'язаний мати на весь термін перебування такого транспортного

засобу на території України сертифікат міжнародного автомобільного

страхування "Зелена картка" або внутрішній договір страхування

цивільно-правової відповідальності.


следующая страница >>